Інвестиційні фонди. Інвестиційні компанії. Інвестиційні сертифікати
 
Головна Наша реклама Економічні визначення Корисні посилання Цікава інформація
 
Ru Ua
Вступ
Політекономіка
Макроекономіка
Мікроекономіка
Гроші та кредит
Статистика
Фінанси
Історія екон. вчень
Політологія
Банківська справа
Менеджмент
Екон. підприємства
Міжнародна економіка
Національна економіка
Страхування
Географія
Фондова біржа
Логістика
Бухгалтерський облік
Маркетинг і реклама
Міжнародні відносини
Цінні папери
РПС

ЦІННІ ПАПЕРИ!

 

Українське законодавство [6; 7] виокремлює інвестиційні фонди та інвестиційні компанії.


Інвестиційний фонд здійснює діяльність тільки у галузі спільного інвестування, а інвестиційна компанія — це торговець цінними паперами, який, крім інших видів діяльності, може емісією цінних паперів та їх розміщенням залучати кошти для здійснення спільного інвестування. Для спільного інвестування інвестиційна компанія створює взаємний фонд. Інвестиційні фонди (компанії) випускають інвестиційні сертифікати, які дають право власникам на дивіденди. Права на управління власники не мають.


Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними і на пред’явника; вони повинні мати такі реквізити:

  •  фірмове найменування інвестиційного фонду (компанії);
  •  місцезнаходження інвестиційного фонду (компанії);
  •  найменування цінного паперу — «інвестиційний сертифікат»;
  •  порядковий номер;
  •  дата випуску;
  •  вид;
  •  номінальна вартість;
  •  ім’я власника (для іменного інвестиційного сертифіката);
  •  строк виплати дивідендів;
  •  підпис посадової особи — інвестиційного керуючого чи іншої вповноваженої особи;
  •  печатка інвестиційного фонду (компанії).

Номінальна вартість одного інвестиційного сертифіката має дорівню­вати номінальній вартості однієї акції, що належить засновникам.

Інвестиційні фонди, так само як і взаємні фонди інвестиційних компаній, можуть бути відкритими чи закритими.

Інвестиційний фонд (інвестиційна компанія — у галузі спільних інвестицій) не мають права:

  • випускати облігації та векселі;
  • тримати в своїх активах понад 10 відсотків цінних паперів одного емітента (25 відсотків — за умови придбання їх за приватизаційні папери), та інвестувати понад 5 відсотків своїх активів, крім інвестування в державні цінні папери;
  • тримати в цінних паперах менше ніж 70 відсотків активів;
  • купувати інвестиційні сертифікати інших інвестиційних фондів (компаній);
  • займатися представницькою діяльністю з приватизаційними паперами;
  • брати банківський кредит, крім випадків використання цього кредиту для викупу відкритим фондом своїх інвестиційних сертифікатів;
  • здійснювати інвестиції в цінні папери, емітентом яких є афілійована особа (тобто та, що володіє не менше ніж 25% інвестиційних сертифікатів, а також інвестиційний керуючий і засновники);
  • давати майнові гарантії, укладати договори застави;
  • купувати цінні папери повних та командитних товариств.

На цей час українські інвестиційні фонди (компанії) свою діяльність зосереджують переважно на роботі з приватизаційними паперами.

Сторінки ( 1 2 3 )

Дана інформація, яка викладена на сайті належить її авторам! Інформація представлена тільки для ознайомлення. Ринок цінних паперів. О. Г. Мендрул, І. А. Шевчук. Навчальний посібник.

 

Ссилка на даний сайт www.megos.org.ua